Слово про В.М. Касаткіна

Опубліковано в журналі "Комп'ютер у школі та сім'ї" (4'98)
Верлань А.Ф., Распопов В.Б

Уже стала легендою розповідь про те, як двоє молодих талановитих американців С. Джобс і С. Возняк, українець за походженням, сконструювали в своєму гаражі перший у світі персональний комп'ютер "Аррlе". Романтикою овіяна й історія створення першої шкільної ЕОМ.

Згадує член-кореспондент Національної академії наук Анатолій Олександрович Стогній:
"Навесні 1963 року академік В.М. Глушков, директор Інституту кібернетики, де я тоді працював, запропонував мені взяти участь у роботі установчої сесії Малої академії наук "Искатель", заснованої педагогами і школярами Криму. Сесія проходила в Сімферополі. Доповідачами були старшокласники - юні астрономи, математики, хіміки, які із захопленням звітували про результати своїх досліджень. Можете уявити моє здивування, коли я почув доповідь підлітка з Ялти, котрий розповідав про сконструйовану в його школі обчислювальну машину "Костер". Арифметичний пристрій машини являв собою десятирозрядний суматор двійкових чисел. Шкільна ЕОМ також давала змогу обчислювати добуток чотирирозрядних двійкових чисел. В арифметичному пристрої схеми логічних елементів AND, OR, NOT були реалізовані на електромагнітних реле. Юний конструктор пояснював одноліткам, що таке однотактний автомат і як він синтезується з окремих логічних елементів, а також складав функціональні схеми однотактних автоматів та автоматів з пам'яттю. Зацікавившись доповіддю, після засідання я поїхав до Ялти, щоб на власні очі переконатися в почутому. Саме там я познайомився з юними конструкторами Віталієм Яровим, Вячеславом Шевченком, Борисом Каморницьким, Валерієм Фейгельманом і керівником юних кібернетиків, учителем математики Валентином Миколайовичем Касаткіним. Виявилося, що шкільну ЕОМ "Костер" вони склали з вузлів невеличкої телефонної станції, яка вже відпрацювала своє і була передана підшефній школі військовими. Цікаво, що саме ця телефонна станція свого часу обслуговувала конференцію глав Великих держав - Йосипа Сталіна, Франкліна Рузвельта й Уінстона Черчіля, - яка відбувалася на державній дачі в Лівадії поблизу Ялти.

Про почуте і побачене в Криму я доповів В.М. Глушкову. Саме з цього епізоду почалася багаторічна творча співпраця педагогів секції кібернетики Кримської МАН і науковців Інституту кібернетики НАН України, метою якої було оновлення змісту шкільних програм з природничих дисциплін, розроблення нових шкільних підручників і посібників, введення основ кібернетики в шкільну практику. Причому роль В.Н. Касаткіна в становленні і розвитку творчих контактів педагогів МАН з науковцями була вирішальною. Згодом він став знаним педагогом, очолив Кримську МАН, зробив значний внесок у становлення шкільної інформатики."

Валентин Миколайович Касаткін понад тридцять років досліджував методичні аспекти викладання основ обчислювальної техніки, алгоритміки, програмування та інших проблемних питань. У 70-х роках він разом з учнями МАН конструював кібернетичні пристрої, що імітували умовні рефлекси живих істот (миша Шеннона, черепаха Маша, шаховий автомат та ін.). Згодом В.М. Касаткін займався конструюванням і впровадженням у педагогічну практику найпростіших ЕОМ навчального призначення, які реалізували двійкові алгоритмічні системи Еміля Поста, Алана Тюринга, Андрія Маркова. На ці та інші оригінальні пристрої ним було одержано авторські свідоцтва, медалі на ВДНГ СРСР, а розроблений разом з учнями "Полігон логічних структур" - навчальний пристрій для наочної демонстрації роботи дешифратора, суматора й ін. - за замовленням Міністерства освіти України навіть виготовлявся серійно на заводі "Счетмаш" (м. Лубни Полтавської області).

У 80-ті роки, з часу появи в Кримській МАН ЕОМ "МИР", В.М. Касаткін розпочав дослідження з методики викладання алгоритмічних мов учням середніх і старших класів. Учні очолюваної ним секції інформатики МАН "Искатель" одержували творчі завдання з розробки і програмної реалізації різноманітних алгоритмів, які "запозичувалися" з реальних наукових проблем і спрощувалися до рівня навчальних. Результати досліджень, які В.М. Касаткін опублікував у численних статтях, навчальних і методичних посібниках, задачниках, мають практичне значення і сьогодні.

В основі педагогічних концепцій В.М. Касаткіна щодо змісту і методик викладання шкільної інформатики завжди була практика, педагогічний експеримент. Наполегливо, рік за роком, В.М. Касаткін удосконалював розроблений ним факультативний курс інформатики, адаптуючи його до можливостей обчислювальної техніки й інформаційних технологій, які невпинно модернізувалися.

Валентин Миколайович був особисто знайомий з авторитетними педагогами і вченими-кібернетиками. З ними він мав можливість обговорювати численні науково-методичні проблеми становлення курсу шкільної інформатики. Коли в 1985 році курс "Основи інформатики і обчислювальної техніки" став шкільним предметом, результатами піонерських педагогічних досліджень В.М. Касаткіна змогли скористатися учні та вчителі багатьох шкіл України і Росії, які опановували нову науку за його навчальними посібниками.

Як приклад, наведемо завдання, які В.М. Касаткін пропонував юним кібернетикам Кримської МАН "Искатель" для самостійної розробки. Міні-проблеми, які розв'язували юні кібернетики МАН, вчили їх використовувати комп'ютер для розв'язання задач з арифметики, алгебри, геометрії, недесяткової арифметики, логіки, обробки символьних величин, формування і обробки таблиць, логічних ігор тощо. Кожне з завдань вимагало скласти алгоритм і програмне реалізувати його на ЕОМ. Результати такої "дослідницької" роботи учень МАН оформляв у вигляді реферату, публічно "захищав" роботу на учнівській науково-практичній конференції секції кібернетики МАН. Така методика виховання творчо обдарованої молоді діє в МАН і нині.

Зазначимо, що гру з дорослими в "наукові дослідження" юні сприймають цілком серйозно. У підлітків, які навчаються в МАН, виховується почуття гідності, здорового честолюбства, вони вчаться самостійно мислити, привчаються до цивілізованої співпраці у творчому колективі однодумців і колег.